fbpx

Яблуня та груша

Яблуня. Рід яблуні нараховує біля 36 видів. Найбільш поширені: яблуня домашня, чи культурна. Розмір червоних, зелених чи жовтих кульовидних плодів в залежності від виду може бути  з горошину чи достигають 15 см в діаметрі. Плоди містять яблучну, винну, лимонну та інші органічні кислоти, цукор (глюкозу, сахарозу та інші), вітаміни С, А, В1, каротин та пектинові речовини, мікроелементи, ефірне масло та інші речовини.

В цілому яблуня не вибаглива до грунтових умов вирощування. Це пояснюється тим, що коренева система проникає на глибину 7-9м, і рослини забезпечують себе елементами живлення навіть на бідних грунтах. Однак яблуня позитивно реагує на родючі грунти, їх доброзичлива реакція та внесення добрив суттєво збільшують врожай. В умовах Лісостепу таким вимогам відповідають чорноземи типові, чорноземи опідзолені, чорноземи слабо реградовані, а також темно сірі опідзолені грунти. Відносно механічного вмісту, то кращим для яблуні є середнє- та легкосуглинкові грунти, в які може легко проникати коріння. В умовах близького залягання грунтових вод яблуня краще росте на легких грунтах. Яблуню  краще вирощувать на родючих, добре  забезпечених елементами живлення та зволожених грунтах з добрими фізико-хімічними показниками.

Хоч за своїми фізіологічними особливостями груша подібна яблуні, однак до умов вирощування вона більш вибаглива. Вона гірше переносить важкі «холодні» грунти та ущільнені горизонти. Груша більш стійка до солей та менше реагує на підвищений вміст карбонатів. Її краще розміщувати на рівних ділянках та захищених від холодних вітрів півненно-західних схилів.

Плодові насадження закладають на багато років, а тому дуже важливо правильно підібрати місто під них, врахувати їх біологічні властивості, потреби до грунтових умов кожної породи, а по можливості й сорту, будову та властивості грунту, складові його родючості. Від цього залежать продуктивність майбутнього саду. Кожна порода плодових культур має свої біологічні та фізіологічні особливості відносно грунту, використання різних форм елементів живлення, по різному реагує на його механічний стан, кислотність солей, в грунтовому розчині, глибина підґрунтових вод і т.д.

Неможливо досягнути високої продуктивності плодових насаджень без використання збалансованої системи добрив. Особливість плодових культур в тому, що вони довгий час вирощуються на одному місті, постійно виносять із грунту одні й ті ж поживні речовини. Створюється постійна екосистема при односторонньому використанні визначених факторів родючості. Тому при розрахунках норми добрив потрібно враховувати забезпечення елементами живлення грунту, потреба в них та характер використання окремими породами, на тих чи інших під привоях та навіть сортами плодових рослин. Система добрив повинна забезпечити високу врожайність плодових культур при гарній якості продукції, позитивний баланс основних показників родючості грунту та бути економічно обґрунтованою. Така система добрив повинна створити оптимальні умови живлення макро- та мікроелементами, оскільки фізіологічна роль кожного із них є дуже очевидною.

Ці культури входять в одну групу та мають подібні вимоги до реакції грунтового середовища та умов живлення. Підживлення яблуні та груші до висадки передбачають внесення органічних та мінеральних добрив. На сірих лісових грунтах під плантажну оранку необхідно внести 60-80т/га перегною чи компосту, на грунтах чорноземного типу норма може бути змінена до 40-50 т/га. Якщо в господарстві немає органічних добрив, їх можна замінити вирощуванням на протязі двох років на відведеній ділянці під закладання саду багаторічні трави. Норму мінеральних добрив встановлюють з врахуванням рівня забезпеченості грунту основними елементами живлення. При середній забезпеченості грунтів чорноземного типу доступними для рослин формами фосфору та калію (Р2О5-10-15 мг, К2О – 15-20 мг на 100 г), рекомендується вносити по 120-150 кг/гектар діючої речовини цих добрив. На протязі року 8- річні дерева груші – виносять із 1 гектару 22,2 кг азоту, 3,2 кг фосфору та 29 кг калію, а 9 – річні дерева вишні відповідно 44,7 та 30кг. Інтенсивні сади яблуні з високою щільністю дерев та врожайністю до 1000ц/га можуть виносити із 1 гектара до 100кг азоту, 25-40кг фосфору та 120-150кг калію. Співвідношення основних елементів мінерального живлення (азот, фосфор, калій), які виносяться  із грунту яблунею складає 3,1-3,6:1:1,8-3,4, грушою – 3:1:4,8.

Плодові культури для синтезу органічних речовин, необхідних для формування надземної та кореневої систем та врожаю, вбирають з грунту більше 70 хімічних елементів, із яких найважливішими є мікроелементи – кальцій, сірка, магній, залізо, бор, марганець, цинк, молібден та мідь, впливають на фото синтетичну активність рослин, підсилюють переміщення пластичних речовин в генеративні органи, приймають участь в окислювальних процесах, входять до складу вітамінів та ферментів, комплексних органо-мінеральних сполук.

Природна родючість грунтів, а відповідно, й забезпечення рослин елементами живлення, в повному обсязі проявляється при сприятливому водному, тепловому та повітряному режимах. Родючі культури виносять за рік із 1 гектару до 704 кг мінеральних речовин, в тому числі бору – до 450г, марганцю – біля 100г, цинку – 80-90г, міді – біля 70-80г та в 10-20 раз більше заліза. Більше всього елементів живлення плодові культури виносять в першій половині вегетації – в фазах цвітіння, росту побігів та плодів, закладання генеративних бруньок. В другій половині вегетації потреба мінеральних речовин зменшується, але воно продовжується навіть після опадання листя. Поглинені в цей період елементи живлення використовуються на синтез речовин, які відкладаються в стволі, гілках, коренях, та витрачаються рано на весні до початку активної діяльності кореневої системи.  При достатньому забезпеченні елементами живлення плодові культури гарно ростуть, розвивають здорову слоїсту поверхню, мають високу продуктивність та високу якість плодів.

На кожному з перелічених вище етапів найбільш доцільно впроваджувати комплексні програми підживлення, розроблені спеціалістами компанії «ІНТЕРМАГ» для садових культур. Бо добрива, що використовуються в цих програмах, містять грамотно збалансований набір мікро та макроелементів, необхідних для плодових культур. Мікроелементи, що входять до складу добрив, знаходяться в легкодоступній для рослин халатній формі, що гарантіє їх повне, якісне та ефективне засвоювання листовою поверхнею дерев та кущів.

Впровадивши комплексну програму підживлення Вашого саду, Ви отримаєте якісну та кількісну прибавку врожаю при мінімальних матеріальних витратах. На кожному етапі нашої спільної роботи наші спеціалісти забезпечать інформаційно-консультуційний супровід, починаючи від стадії розробки програми підживлення виходячи із особливостей Вашого саду, та закінчуючи збиранням врожаю.